Хтось сказав, що сім’я – це спорідненість не лише по крові.

Ми всі це відчули у прекрасному санаторії «Сонячні Карпати» біля селищ Вільховиця та Брестово, неподалік Мукачевого. Ми – це 41 людина, з яких 16 дітей віком від 3 до 15 років.

Більшість з нас до цього не знали одне одного і зустрілися у цьому мальовничому куточку Закарпаття вперше. Але 10 днів, проведених разом з 5 по 14 липня, багато що змінили. Ми стали не просто друзями, ми відчули справжнє сімейне єднання. На основі спільних цінностей, згуртовані одним Духом.

Це був настільки прекрасний час, що його хочеться згадувати знову й знову.

Всіх нас об’єднував, збирав, керував, направляв, інформував, заохочував та зацікавлював пастор Церкви Віктор Вертило. Під його мудрим керівництвом було спокійно та комфортно. Віктор турбувався, щоб кожен наш день був наповнений новими позитивними враженнями і не був схожий на інший.

Телеведуча популярної програми «Малюваки» Уляна Куцій вечорами урізноманітнювала наші зустрічі цікавими сценками та конкурсами, а ранками, на зарядці, пробуджувала в нас бадьорість – і це у неї чудово виходило. Уляна щодня проводила й надзвичайно захоплюючі майстер-класи зі скрапбукінгу. Вони були розраховані на дітей, але й дорослі, яким траплялося бути на них присутніми, не могли втриматися, щоб і собі не змайструвати подібну красу.

Олександр Заїка, режисер телеканалу «Надія», був, як ми його жартома називали, нашим «всевидючим оком» і завдяки його відеороликам на вечірній зустрічі завжди було приємно ще раз згадати, як минув день.

Наш офіційний ранок починався із зарядки. Фізичні вправи на свіжому повітрі серед живописних гір та пахучих квітів, в оточенні позитивних людей – це не просто синхронні гімнастичні рухи. Це справжнє гімнастичне споріднення та відчуття сімейної належності. Це може зрозуміти тільки той, хто цю зарядку робив. А в перший день, коли ми старанно повторювали за Уляною вправи, прямо перед нами, між гір, повільно проплавав небом орел!

Потім ми збиралися разом для духовного читання та молитви. Далі дружньо йшли на смачний сніданок. Ну, а потім на нас чекали цікаві поїздки, екскурсії, плавання в басейнах, спілкування одне з одним на лоні живописної природи з перервою на обід та вечерю. Ніхто нікого ні до чого не змушував, кожен мав багатий вибір – йти збирати цілющі трави, засмагати на сонці, грати у футбол, трішки подрімати чи усамітнитися і замислитися над Світлим, Добрим, Вічним.

Щовечора ми знову збиралися разом. Співали, грали в спільні ігри, конкурси, сміялися і роздумували над Божим Словом. Кожен день був присвячений певному плоду Духу з послання до Галатів 5: 22-23. Цікаво і приємно, що активну участь в обговоренні брали й діти.
Щодня день був спланований таким чином, щоб у ньому мали місце відпочинок й їжа для тіла і для душі.

Спільні роздумування над Божими істинами, спільні молитви, сніданки, обіди, вечері, спільні ігри, розваги та подорожі зв’язали нас невидимими нитками любові. Тими, що дають відчуття сім’ї.

Першого дня більшість з нас зустрілися як незнайомі люди, а прощалися як сім’я. З Божими благословеннями, обіймами, широкими усмішками та взаємними побажаннями зустрітися там, у «Сонячних Карпатах» через рік, у сімейному таборі 2017.

Друзі, якщо Ви хочете відпочити, набратися сил, знайти нових друзів та укріпити стосунки з тими, хто поруч – починайте мріяти і молитися вже зараз, щоб і Вам бути серед нас – тих, хто мріє поїхати туди знову!

Фото Володимира Романишина