Разом із музикантами і спікерами члени церкви Адвентистів сьомого дня шукали відповідь на непросте на сьогоднішній день для багатьох церков великих міст запитання: “Як громаді із невеликою кількістю 30-50 людей та в орендованому приміщенні можна проповідувати і проводити місіонерську роботу на рівні із великими молитовними будинками?” Пастори Києва провели 23 лютого місіонерський конгрес малих громад “Не силою і не міццю” аби допомогти, підтримати і підбадьорити членів церкви не падати духом і продовжити проповідь Євангелія у Києві.
Спікер Максим Крупський зі своєю промовою про якість служіння наголосив на тому, що храм із його гарною сценою, світлом і апаратурою не врятує від непідготовленого служіння. Він попросив, щоб присутні поставили себе на місце людини, яка вперше переступила поріг молитовного будинку або громади із орендованим приміщенні. Яка буде її реакція на певні моменти, наприклад, непідготовлені оголошення, непродуману музику, або коли молитовна група молиться при вході в зал, а гості заходять і почувають себе некомфортно? Час від часу потрібно ставити себе на місце “нової” людини. “Мала громада — не означає погане служіння. Завжди можна добре підготуватись і зробити якісне богослужіння” — намагався донести пастор Максим.
Ольга Бокова – активний місіонер 8 київської громади – розповіла: “Наша громада намагається бути активною у місіонерській роботі, зокрема в клубному служінні. Через наші клуби пройшло понад 100 відвідувачів. У нас працює клуб поетів “Ліра”, також клуб для художників “Про земне і про небесне” нам допомагає проводити пастор Андрій Іваньков”.
“Хоч нас мало – це нічого не значить” — із цих слів розпочав промову про роль малих груп у громадах пастор Роман Проданюк. Далі він продовжував: “Життя першої християнської церкви складалося з двох аспектів: вдома вони збирались і спілкувались, а у церкву йшли на поклоніння. А сьогодні ми трохи втратили цей ідеал. На суботньому богослужінні приділяється час багатьом організаційним питанням. І це неправильно. Цю функцію потрібно перенести у малі групи, а в суботу поклонятись Богові”. Після дев’яностих, коли люди шукали Бога, бажали читати Біблію та прийти до Церкви, вже пройшло більше двох десятків років, і підхід до проповіді Євангелія, який був актуальний у ті часи, сьогодні, на жаль, вже не приносить таких результатів. Тому Церква АСД у Києві обрала шлях роботи із малими групами.
Едуард Єременко
Фото Тимофій Корещук
